Давня українська література

           Початок української літератури припадає на роки прийняття християнської віри князем Володимиром Великим, проте існувало і багато пам’яток культури до правління Володимира Великого. Тут можна згадати  нехристиянську Велесову книгу, яку у наш час вважають підробкою через морфологічні та фонетичні помилки, проте український філолог Борис Яценко у 80-ті роки ХХ століття відстоював справжність тексту, вважаючи дощечки Велесової книги копією кінця ХVІІ ст., яка у свою чергу була зроблена з копії ХV ст., що й призвело до наявності помилок. Але так чи інакше українська література бере свій початок від дохристиянських часів, а саме із усної народної творчості, з якої до наших днів збереглися колядки, які прославляли природу і бога Коляду, який символізував початок нового року.

таблички Велесової книги

          Із прийняттям християнства 988 року в Україні починають масово поширювати писемність (слід згадати, що Україна мала свій алфавіт: кирилицю та глаголицю), а з писемністю і привозити християнські книги, які перекладали церковнослов’янською мовою і називали перекладною літературою, і утворювали власну оригінальну літературу. Книги у той час мали велику цінність, їх писали від руки, розмальовували складними орнаментами та оздоблювали коштовними речами.

сторінка із давнього літопису

           У цей час появились такі книги, як «Повість минулих літ», літописне зведення, складене у Києві на початку ХІІ ст., що збереглося до наших днів у копіях Іпатіївського та Лаврентіївського зводів; «Поученіє Володимира Мономаха» - цикл творів, де князь повчав дітей жити за законами християнської моралі; «Руська правда» - збірка стародавнього руського права, складена в Київській державі у ХІ-ХІІ ст. на основі звичаєвого права; Ізборник Святослава – писемна пам’ятка давньослов’янської мови, написана для князя Святослава та списана із староболгарського збірника; Києво-Печерський патерик – збірка оповідань про ченців Києво-Печерського монастиря, складена в ХІІІ ст. на основі листування єпископа Володимиро-Суздальського Симона та ченця Полікарпа; «Слово про Ігорів похід» - героїчна поема кінця ХІІ ст., перекладена і переспівана багатьма мовами світу, а найбільше українською та російською; «Слово про Закон і Благодать» - визначний твір красномовства Київської Русі, написаний священиком Іларіоном, що стверджує самостійність української держави і церкви.

            Із початком книгодрукування в Україні виходять такі книги, як Острозька Біблія – перше повне канонічне видання біблійного тексту церковнослов’янською мовою, надрукована 1580-1581 рр. у маєтку князя Василя Констянтина Острозького в Острозі (тепер м.Острог Рівненської області), бля друкування Біблії був запрошений першодрукар Іван Федоров; Пересопницьке Євангеліє – пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва ХVІст., один із перших перекладів канонічного тексту четвероєвангеліє. Вага книги – 9кг. 300гр. Ця книга вважається символом української нації. Починаючи з 1991 року стало традицією під час присяги Президента на вірність народові поряд із Конституцією України та Актом проголошення незалежності України класти Пересопницьке Євангеліє як найдорожчу духовну святиню.

Пересопницьке Євангеліє

сторінка друкованого тексту із Євангеліє ХVI ст.